Говорячи по телефону за кермом, я повернула голову ліворуч. Мене знімала дівчина у формі. Гучномовець запропонував зупинитися

Говорячи по телефону за кермом, я повернула голову ліворуч. На світлофорі паралельно з моїм авто у лівому було поліцейське.

З маленького пристрою, схожого на камеру гоупро, мене знімала дівчина у формі. Знімала із привітною посмішкою.

Мізки надіслали мені відпрацьований роками сигнал при вигляді камери- легкої посмішки, а за кілька секунд зворотній.

Я зрозуміла, що за гоу про не мій оператор, а чужа красива тьтотя у формі.

Гучномовець запропонував зупинитися. Не наказав, а запропонувув. Дуже лагідно і мило, як зазвичай пропонують афроамериканці сумки на французьських вулицях. Я здала праворуч. Вони теж.

Опустила скло, дала документи і сказала : «дякую».

Він спитав за що?

Я відповіла: « За те, що мені приємно платити Вам штраф. За те, що діти на задньому сидінні хочуть бути схожими на вас, за те, що ви весь час маєте доводити, що та кількість виродків, які лишилися у Патрульна поліція України- це не одна маса. Дякую за те, що Ви змусили мене Вам довіряти…»

Патрульний почервонів. Очі наповнилися слізьми. Мої теж. Кажіть копам : дякую. Бо обсирати може кожен…

Share