Украинская власть переходит все границы: с украинкой случился ужасный инцидент

Ранок, піднімаюсь вулицею Лютеранською. За півкварталу до Адміністрації президента зупиняють кожну машину. Поліцейські, які явно зі старої когорти, не представляються і відразу вимагають відкрити багажник. Кожного водія.

Зупиняюсь. Ні доброго ранку (то може і не обов’язково), ні імені/по-батькові/прізвища. Єдина фраза: “відкрийте багажник”.

На прохання пояснити, на підставі чого вимагають відкрити багажник, покликали “начальника”. Начальнику також було ліньки представлятись. Артем з УДО без прізвища намагався переконати, що вулиця є “режимним об’єктом”.

На жаль, він не зміг, чи не захотів ознайомити мене з наказом, де визначено саме цю частину вулиці як “режимний об’єкт”.

Тобто, я мала повірити людині без прізвища та посвідчення та за його персональної вимоги відкрити багажник мого власного автомобіля, – тобто абсолютно безпідставно надати доступ до моєї приватної власності.

Звичайно, обличчя “безіменного” співробітника УДО трохи змінилось, коли наприкінці нашого спілкування він побачив моє посвідчення… але я принципово до останнього не показувала його, бо вважаю, що до кожного українця має бути рівне ставлення, незалежно від наявності чи відсутності “корочки”.

Кожен з нас має право бути поінформованим належним чином щодо заходів безпеки, часу, місця та форми їх застосування, а не ховатись за загальними фразами “режимний об’єкт”, “відкрийте багажник”, “вимога УДО”.

Share

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.