Україна кредитних аферистів: навіть депутати не повертають банкам сотні мільйонів

Високий рівень токсичних кредитів сьогодні є однією з основних загроз стійкості фінансового сектору. Нацбанк, посилаючись на індикатори фінансової стійкості МВФ, визнав, що Україна є країною з найбільшим історичним світовим максимумом частки NPL — 56,6% станом на 1 лютого 2018 року, раніше агентство Moody`s назвало рівень проблемних кредитів в Україні найвищим серед країн СНД і Східної Європи.

Рівень проблемних кредитів в Україні один з найвищих у світі, у нас навіть депутати не повертають банкам сотні мільйонів

Недіючі кредити (nonperforming loans (NPL) – це сумнівні та безнадійні до повернення кредити. Згідно з рекомендаціями МВФ, кредити вважають недіючими, якщо сплата основної суми та процентів за ними прострочені: 1) на три місяці (90 днів) або більше; 2) менше ніж на 90 днів, проте відповідно до національних норм нагляду вважається, що обслуговування такого кредиту є «слабким» або «незадовільним».

У корпоративному сегменті понад 58% кредитів є непрацюючими, в роздрібному сегменті таких 55%. Значна їх частина походить з часів фінансової кризи 2008 року, коли банки масово видавали валютні кредити, часто без належної оцінки застав і прорахунків кредитних ризиків. У 2014 році ситуація ще більш ускладнилася в результаті втрати банками активів у Криму та зоні АТО. На зростання статистики NPL вплинули також виконання банками оновлених вимог НБУ щодо оцінок кредитних ризиків.

Сьогодні рівень проблемної заборгованості стабілізувався. Сталось це завдяки тому, що банки сформували достатні обсяги резервів під проблемні активи, сфокусувалися на менш ризикових видах кредитування, проводять поступове оновлення і диверсифікацію портфелів, реструктуризацію та списання NPL.

На жаль, процес поліпшення якості портфелів йде повільніше, ніж мав би. Все через недосконалість законодавства та судової системи, відсутності ефективної процедури стягнення боргів. Це створює сприятливі умови для злісних неплатників, їх безкарності.

Чинний з жовтня 2017 року закон «Про фінансову реструктуризацію» працює недостатньо ефективно, в тому числі «завдяки» лояльності судів.

Банки, які виступили в свій час основними ініціаторами закону, змушені визнати: запропоновані у документі процедура часткового прощення заборгованості і податкові пільги, покликані допомогти вирішити питання з непідйомними боргами, насправді виявилися не цікавими для недобросовісних позичальників. Вони обирають можливість взагалі безкарно не платити нічого і нікому.

Судові процеси щодо стягнення заборгованості тривають по кілька років, «мандруючи» від інстанції до інстанції. Коли ж банк отримує рішення суду про стягнення, боржник ініціює затяжну процедуру банкрутства, при цьому продовжує вести господарську діяльність або використовувати свої активи, перевівши діяльність на іншу юридичну особу. Діюча процедура банкрутства дозволяє боржникам, шляхом маніпуляцій з торгами, дешево викупити свої ж активи, при цьому кредитори не беруть участі у визначенні вартості майна банкрута і умов його продажу.

Багатостраждальний законопроект про захист прав кредиторів було подано до парламенту ще в 2015 році. Та він досі залишається без розгляду. Причина цього банальна — не всі законодавці зацікавлені в його прийнятті. І ось чому…

Гучний показовий приклад: не один і не два українські банки ведуть тривалу судову тяганину за за багатомільйонні борги із… заступником голови парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності народним депутатом Денисом Дзензерським. Він за сумісництвом – власник холдингу «МНПК Веста», найбільшого виробника і експортера автомобільних акумуляторів. Депутат давно фігурує у списку найбільших олігархів-боржників. Серед банків, яким політик винен гроші, державні Приватбанк, Ощадбанк і Укрексімбанк, а також Банк «Кредит Дніпро», БТА Банк і банк «Форум», який ліквідується. Загальний обсяг заборгованості «МНПК Веста», номінований переважно в валюті, перед фінустановами-кредиторами складає, за оцінкою ще одного постраждалого ВТБ банку, близько $500 млн,. Значна частина цих кредитів була видана під особисте поручительство пана Дзензерського.

Про кредитну репутацію цього депутата відомо і за межами країни. Польська Комісія з фінансового нагляду (KNF), спільно з владою Люксембургу, підозрює Дзензерського в обмані інвесторів на Варшавській фондовій біржі, нецільовому використанні Westa Isic S.А. (Люксембург) $45,8 млн. Якщо підозри підтвердяться, політику загрожує до п’яти років в’язниці в Польщі.

Згідно з поясненнями депутата, з серпня 2015 року з його офіційної зарплати відраховується 20% на користь позивачів, а за рахунок іншого свого майна він не в змозі виконати рішення суду. Наскільки правдива така заява знають антикорупційні органи України. Вони проявляють інтерес до Дзензерського через приховування ним інформації про майновий стан, володіння бізнесом і доходи від нього, оперативне управління офшорними компаніями, хоча бізнес-діяльність депутатів заборонена законодавством.

У лютому 2017 року Національне агентство із запобігання корупції направило в НАБУ висновки за результатами перевірки декларацій Дзензерський за 2015, 2016 роки. Вони свідчать про те, що депутат «забув» вказати в деклараціях поточні фінансові зобов’язання перед трьома банками на загальну суму 3,2 млрд грн, які виникли на підставі рішень Бабушкінського і Жовтневого районних судів Дніпра. Ці рішення вступили в силу і вимагають стягнути з народного депутата як поручителя цих зобов’язань заборгованість за кредитними договорами. Також в декларації за 2015 рік народний депутат задекларував дохід у вигляді подарунка в сумі 35 млн грн, а законність підстав їх набуття не підтвердив доказами.

У липні 2017 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура внесла на погодження генпрокурора подання про зняття недоторканності з Дзензерського через декларування ним недостовірної інформації, однак подання в Раду так і не було подано. У листопаді 2017 року ГПУ повернула його в САП на доопрацювання.

Наприкінці 2017 року Печерський районний суд Києва, враховуючи факт ігнорування Дзензерським виконання судових рішень на тлі мільйонних доходів, частково задовольнив подання Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції і тимчасово заборонив йому виїжджати за кордон. Ця санкція має діяти до виконання зобов’язань виконавчого провадження про стягнення з компанії «Веста-Пласт» і виплати за кредитним договором в розмірі $10,9 млн Банку «Кредит Дніпро», який належить олігарху Віктору Пінчуку. В ухвалі суду зазначається, що держвиконавець, який намагався накласти арешт на майно боржника, не зміг його описати через те, що Дзензерський проігнорував ці процедури.

Представник депутата в суді заявляв, що звинувачення безпідставні, і нагадував, що з заробітної плати його підзахисного щомісяця на користь стягувача відраховується 20%. Враховуючи суму боргу, багатомільйонні щорічні декларації Дзензерського та щорічні вражаючі сімейні «позички» від заможної дружини Тетяни Донець, ці відрахування виглядають смішно. Тож з можливих кар для «фронтовика» суд поки обрав обмеження в пересуванні за межі України. Але при цьому суд не вилучив у депутата закордонний паспорт, хоча представники Мін’юсту просили про це.

Сам же Дзензерський, замість того, щоб виконувати рішення судів про відшкодування банкам кредитної заборгованості, пішов в контратаку і оскаржив в Апеляційному суді заборону на виїзд з країни через борг. Слухання апеляції призначено на середу, 28 березня. Стороною у справі також проходить ВТБ Банк.

Сам депутат рідно з’являється у парламенті. За словами його колег з фракції «Народного фронту», Дзендзерський також не бере слухавку, коли йому дзвонять із незнайомих номерів. Тому отримати його коментар щодо завтрашнього засідання суду проблематично.

Та варто визнати, що Денис Дзендзерський є не єдиним депутатом-боржником, для якого закритий кордон. Народні обранці взагалі не дуже сумлінно ставляться до оплати дрібних штрафів та аліментів, але є особливо кричущі випадки. Так Дзензерський опинився в компанії колег» – Івана Вінника з Блоку Порошенка та Дмитра Святаша із групи «Відродження», яким також заборонено покидати Україну. Причина та сама – заборгованість за кредитами. Загальний борг перед банками Вінника, який вже пройшов всі інстанції, включаючи Верховний суд, складає приблизно 350 млн. грн, а Святаша, щодо якого Печерський райсуд виніс рішення в лютому, – вісім з гаком мільйонів у гривневому еквіваленті. Постраждали від депутатського принципу «Кому я винен, всім прощаю» «Альфа-банк» та «Укрсиббанк» відповідно.

Підкреслимо: мова йде про народних депутатів, серед яких і один із керівників профільного парламентського комітету, тобто тих, хто безпосередньо впливає на прийняття законів щодо захисту прав кредиторів.

Очевидно, що відсутність ефективних правових важелів впливу на недобросовісних позичальників і судове свавілля обтяжують ситуацію з токсичними кредитами. Це змушує банки формувати під кредити величезні резерви, що відображається на показниках капіталізації та прибутковості сектора, а також вливає на вартість кредитування. Довірі вкладників та інвесторів така ситуація ніяк не сприяє.

Без прийняття і виконання законів, які внесуть радикальні зміни в сферу NPL, проблема буде законсервована. У свою чергу, низька кредитна активність банків не дозволить економіці істотно наростити темпи зростання, тому що саме банки є сьогодні головними фінансовими донорами економіки в умовах все ще обмеженого притоку зовнішніх інвестицій.

Share